Анотація: Повість українського письменника, публіциста й перекладача Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) було написано у 1870–1872 роках і вперше опубліковано значно скороченою 1874 року. Відкриває видання портрет письменника та вступна стаття про його життя і творчість. У повісті, яку часто характеризують як роман, змальовано долі двох поколінь української інтелігенції, які жили в часи посилення національного гноблення в Україні, утисків і заборони її мови й культури.